Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови

 

 Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів на уроках з української мови та літератури 6 клас (НУШ)

Тематичне оцінювання враховує всі види навчальної діяльності, які підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. Тематична оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом Тематична без дати.

Оцінювання за певною групою результатів (УВ – усно взаємодіє, ПТ – працює з текстом, ПВ – письмово взаємодіє, ДМ – досліджує мовлення) здійснюється на підставі контролю знань за означену групу, яку перевіряли в межах теми (розділу) протягом семестру та виставляється до класного журналу без дати перед семестровою із написом УВ, ПТ, ПВ, ДМ.

Орієнтир щодо виставлення оцінок за групами результатів: 

ГР1. Усно взаємодіє (УВ): аудіювання, усний переказ, усний твір, діалог (за зразком, за малюнком, за словесно описаної та/або змодельованої ситуації), відповідь на поставлене (проблемне) питання, обговорення життєвих ситуацій, висловлення власних міркувань, формулювання суджень тощо.

ГР2. Працює з текстом (ПТ): читання мовчки/вголос, створення інтонаційної карти тексту, переказування тексту, словникова робота (з’ясування лексичного значення слова, тематичне групування лексики, активізування у мовленні; виховання уваги до незнайомих слів; сполучуваність слів тощо), визначення й осмислення теми, головної думки; визначення ознак і композиційних елементів тексту; визначення стильових рис, мети висловлення; співвіднесення мовних засоби із задумом, типом, жанром і стилем мовлення тощо.

ГР3. Письмово взаємодіє (ПВ): переказ, твір, есе, диктант; самостійні роботи (написання віршів, оповідань, створення проєктів, підготовка доповідей, рефератів, складання планів (простих і складних); складання таблиць, схем римування, партитур, написання конспектів, робота з цитатним матеріалом, з літературними джерелами, додатковою науковою, критичною та словниково-довідковою літературою), тестові завдання; аналіз письмових переказів, творів та диктантів тощо.

ГР4. Досліджує мовлення (ДМ): контрольна робота з мовної/літературної теми (форма виконання – на розсуд учителя).

Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок та оцінок за певною групою результатів. При цьому враховується динаміка особистих навчальних досягнень учня/учениці з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо.

Критерії оцінювання навчання учнів 5-6 класів,які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої школи

 

Рівні результатів оцінювання	Бал	Загальна характеристика
I. Початковий	1	Учень/учениця розрізняє об’єкти вивчення
	2	Учень/учениця відтворює незначну частину навчального матеріалу,має нечіткі уявлення про об’єкт вивчення
	3	Учень/учениця відтворює частину навчального матеріалу;з допомогою вчителя виконує елементарні завдання
II. Середній	4	Учень/учениця з допомогою вчителя відтворює основний навчальний матеріал,повторює за зразком певну операцію,дію
	5	Учень/учениця відтворює основний навчальний матеріал,з помилками й неточностями дає визначення понять,формулює правило
	6	Учень/учениця виявляє знання й розуміння основних положень навчального матеріалу;відповідає правильно,але недостаньо осмислено;застосовує знання при виконанні завдань за зразком
III. Достатній	7	Учень/учениця правильно відтворює навчальний матеріал,знає основоположні теорії і факти,наводить окремі власні приклади на підтвердження певних думок,частково контролює власні навчальні дії
	8	Учень/учениця має достатні знання,застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях,намагається аналізувати,встановлювати найсуттєвіші зв’язки і залежність між явищами,фактами,робити висновки,загалом контролює власну діяльність;відповіді логічні,хоч і мають неточності
	9	Учень/учениця добре володіє вивченим матеріалом,застосовує знання в стандартних ситуаціях,аналізує й систематизує інформацію,використовує загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією
IV. Високий	10	Учень/учениця має повні,глибокі знання,використовує їх у практичній діяльності,робить висновки,узагальнення
	11	Учень/учениця має гнучкі знання в межах вимог навчальних програм,аргументовано використовує їх у різних ситуаціях,знаходить інформацію та аналізує її,ставить і розв’язує проблеми

 

12

Учень/учениця має системні,міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм,усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях;самостійно аналізує,оцінює,узагальнює опанований матеріал,самостійно користується джерелами інформації,приймає обгрунтовані рішення

 

 

Під час оцінювання загальних результатів, які прописані в Стандарті й у Свідоцтві досягнень учня/учениці 5-6 класу, РЕКОМЕНДУЄМО враховувати оцінки за такі види робіт:

І семестр	ІІ семестр
1.   Аудіювання 2.   Говоріння ― діалог + усний переказ (одна оцінка, яка є середнім арифметичним за виконані роботи) 3.   Читання ― читання мовчки 4.   Письмо ― письмовий переказ + диктант (одна оцінка, яка є середнім арифметичним за виконані роботи)	1.   Аудіювання 2.   Говоріння ― усний твір 3.   Читання ― читання вголос 4.   Письмо ― письмовий твір +диктант (одна оцінка, яка є середнім арифметичним за виконані роботи)

 

ГР1. УСНО ВЗАЄМОДІЄ / АУДІЮВАННЯ

 

Перевіряється здатність учня/учениці сприймати на слух незнайоме за змістом висловлювання із одного прослуховування:

а) розуміти мету висловлювання, фактичний зміст, причинно-наслідкові зв’язки, тему і основну думку висловлювання, виражально-зображувальні засоби прослуханого твору;

б) давати оцінку прослуханому.

1. Перевірка аудіювання учнів/учениць здійснюється фронтально .

Учитель читає один раз незнайомий учням/ученицям текст, а потім пропонує серію запитань з варіантами відповідей. Учні/учениці повинні мовчки вислухати кожне запитання, варіанти відповідей до нього, вибрати один із варіантів і записати лише його літеру поряд із номером запитання.

У п’ятому класі здобувачам освіти пропонуються 6 запитань з чотирма варіантами відповідей.

Обсяг тексту аудіювання і тривалість звучання

Клас	Обсяг та час звучання текстів, що належать до
	художнього стилю		інших стилів
5-й	400– 500 слів	4– 5 хв	300– 400 слів	3– 4 хв
6-й	500-600 слів	5-6 хв	400-500 слів	4-5 хв

Оцінювання аудіювання

Правильна відповідь на кожне із 6 запитань оцінюється двома балами. Оцінювання здійснюється з огляду на те, що за цей вид діяльності учень/учениця може отримати від 1 бала до 12 балів. Якщо учень/учениця з певних причин не виконав/ла роботу, він/вона має пройти відповідну перевірку додатково задля того, щоб отримати відповідний бал.

 

 

 

 

ГР2. ПРАЦЮЄ З ТЕКСТОМ

 

Під час перевірки складених учнями/ученицями висловлювань (діалогів, усних переказів та творів) ураховується ступінь повноти вираження теми, міра самостійності виконання роботи, ступінь вияву творчих здібностей, особистого ставлення до змісту висловлювання.

1.  Діалогічне мовлення

Усне діалогічне мовлення перевіряється в 5– 9 класах.

1.            Перевіряються здатність учнів/учениць:

а) виявляти певний рівень обізнаності з теми, що обговорюється;

б) демонструвати вміння: складати діалог відповідно до запропонованої ситуації й мети спілкування; самостійно досягати комунікативної мети, використовувати репліки для стимулювання, підтримання діалогу, формули мовленнєвого етикету, дотримуватися теми спілкування та норм літературної мови, додержуватися правил спілкування,   демонструвати певний рівень вправності у процесі діалогу (стислість, логічність, виразність, доречність, винахідливість тощо);

в) висловлювати особисту позицію щодо теми, яка обговорюється;

г) аргументувати висловлені тези, ввічливо спростовувати помилкові висловлювання співрозмовника.

Зазначені характеристики діалогу є основними критеріями під час його оцінювання.

2.   Перевірка рівня сформованості діалогічного мовлення здійснюється таким чином: учитель пропонує двом учням/ученицям вибрати одну із запропонованих тем чи мовленнєвих ситуацій (теми чи ситуації пропонуються різного рівня складності), обдумати її й обговорити із товаришем перед класом у формі діалогу протягом 3– 5 хвилин. Оцінка ставиться кожному з учнів/учениць.

3.            Матеріал для контрольних завдань добирається з урахуванням тематики соціокультурної змістової лінії чинної програми, рівня підготовки, вікових особливостей та пізнавальних інтересів учнів.

3.  Одиниця контролю: діалог, складений двома учнями/ученицями.

 

Клас	5-й	6-й
Орієнтовна   кількість реплік   для                       двох учнів	6– 7 реплік	7-8 реплік

Примітка. Під час оцінювання діалогу необхідно диференціювати репліки на розгорнуті (складаються з двох і більше речень) і нерозгорнуті (виражені одним реченням). Якщо репліки розгорнуті, то їх кількість зменшується. До вказаної кількості не зараховуються слова, що відносяться до мовленнєвого етикету (звертання, привітання, прощання тощо).

 

 

Оцінювання мовного оформлення діалогу

Мовне оформлення діалогу орієнтовно, спираючись на досвід учителя і не підраховуючи помилок (зважаючи на технічні труднощі фіксації помилок різних типів в усному мовленні).

Під мовним оформленням діалогу, тексту слід розуміти наявність/ відсутність порушень лексичних, фразеологічних, граматичних (морфологічних, синтаксичних) стилістичних, орфоепічних, акцентологічних, інтонаційних норм української літературної мови, а також соціальних норм українського мовленнєвого етикету.

 

Критерії оцінювання діалогу

 

Рівень	Бали	Характеристика складених учнями діалогів
Початковий (Бали цього               рівня одержують учні/учениці, успіхи            яких            у самостійному складанні діалогу поки що незначні)	1	Учень/учениця має значні труднощі в підтриманні діалогу. Здебільшого він/вона відповідає на запитання лише “так” чи “ні” або аналогічними уривчастими реченнями ствердного чи заперечного характеру.
	2	Учень/учениця відповідає на елементарні запитання короткими репліками, що містять недоліки  різного  характеру,  але  сам/сама досягти комунікативної мети не може.
	3	Учень/учениця бере участь у діалозі за найпростішою за змістом мовленнєвою ситуацією, може не лише відповідати на запитання співрозмовника, а й формулювати деякі запитання, припускаючись помилок різного характеру. Проте комунікативна мета досягається ним/нею лише частково.

 

Середній (Балів        цього                      рівня заслуговують учні/учениці,   які                  досягли певних результатів у складанні діалогу за двома-чотирма показниками з нескладної теми, але за іншими критеріями результати поки що незначні)	4	Учень/учениця бере участь у діалозі з нескладної за змістом теми, в основному досягає мети спілкування, проте репліки його/її недостатньо вдалі, оскільки не враховують належним чином ситуацію спілкування, не відзначаються послідовністю, доказовістю; трапляється чимало помилок у доборі слів, побудові речень, їх інтонуванні тощо.
	5	Учень/учениця бере участь у діалозі за нескладною за змістом мовленнєвою ситуацією, додержує елементарних правил поведінки в розмові, загалом досягає комунікативної мети, проте допускає відхилення від теми, мовлення його/її характеризується                     стереотипністю, недостатньою різноманітністю і потребує істотної корекції тощо.
	6	Учень/учениця             успішно                                              досягає комунікативної мети в діалозі з нескладної теми, його/її репліки загалом є змістовними, відповідають                основним правилам поведінки у розмові, нормам етикету, проте їм не вистачає самостійності суджень, їх аргументації, новизни, лаконізму в досягненні комунікативної мети, наявна певна кількість  помилок  у  мовному  оформленні реплік тощо.
Достатній (Балів        цього                  рівня заслуговують учні/учениці,                  які самостійно,        у          цілому вправно   за              більшістю критеріїв склали діалог з теми,   що   містить         певну проблему, продемонстрували належну    культуру    спіл- кування, проте за деякими з критеріїв(від 2-х до 4-х) їх     мовлення    ще      містить певні недоліки )	7	Діалогічне мовлення учня/учениці за своїм змістом спрямовується на розв’язання певної проблеми, загалом є змістовним, набирає деяких рис невимушеності; з’являються елементи особистісної позиції щодо предмета обговорення, правила спілкування в цілому додержуються, але ще є істотні недоліки(за 4- ма критеріями): невисокий рівень самостійності й аргументованості суджень, можуть  траплятися  відхилення  від теми, помилки в мовному оформленні реплік тощо.
	8	Учень/учениця загалом вправно бере участь у діалозі за ситуацією, що містить певну проблему, досягаючи комунікативної мети, висловлює судження і певною мірою аргументує їх з допомогою загальновідомих фактів,  у  діалозі  з’являються  елементи

 

		оцінних    характеристик,    узагальнень,    що
		базуються    на    використанні    прислів’їв    і
		приказок, проте допускаються певні недоліки
		за кількома критеріями(3-ма).
	9	Учень/учениця самостійно складає діалог з
		проблемної   теми,    демонструючи    загалом
		достатній    рівень    вправності    і     культури
		мовлення   (чітко   висловлює думки,  виявляє
		вміння сформулювати цікаве запитання, дати
		влучну,       дотепну       відповідь,       виявляє
		толерантність, стриманість, коректність у разі
		незгоди   з   думкою   співрозмовника),  але   в
		діалозі є певні недоліки за 2-ма критеріями,
		наприклад:    нечітко    виражається    особиста
		позиція      співбесідників, аргументація      не
		відзначається оригінальністю тощо.
Високий	10	Учень/учениця       складає       діалог       за
(Балів        цього        рівня		проблемною    ситуацією,     демонструючи
заслуговують учні/учениці,		належний   рівень   мовленнєвої   культури,
які          продемонстрували		вміння формулювати думки,
високу                  культуру		обґрунтовуючи власну   позицію,   виявляє
спілкування,   переконливо		готовність      уважно      і       доброзичливо
аргументуючи свої думки з		вислухати         співрозмовника,         даючи
приводу проблемної теми,		можливість    висловитися    партнеру     по
даючи               можливість		діалогу; додержується правил мовленнєвого
висловитися   партнеру  по		етикету;       структура       діалогу,      мовне
діалогу; змогли  зіставити		оформлення    реплік     діалогу     звичайно
різні погляди на той самий		відповідає   нормам,   проте   за    одним   з
предмет,                 навести		критеріїв можливі певні недоліки.
аргументи “за“ і “проти“ в їх обговоренні тощо)	11	Учень/учениця складає діалог, самостійно обравши аспект запропонованої теми (або ж
		самостійно      визначає      проблему      для
		обговорення), переконливо й оригінально
		аргументує свою позицію, зіставляє різні
		погляди на той самий предмет, розуміючи
		при цьому можливість інших підходів до
		обговорюваної  проблеми, виявляє  повагу
		до думки іншого; структура діалогу, мовне
		оформлення    реплік    діалогу    відповідає
		нормам.

 

12

Учень/учениця складає глибокий за змістом і досконалий за формою діалог, самостійно обравши аспект запропонованої теми (або ж самостійно визначає проблему для обговорення), демонструючи вміння уважно і доброзичливо вислухати співрозмовника, коротко,          виразно,                          оригінально сформулювати свою думку, дібрати цікаві, влучні, дотепні, переконливі аргументи на захист своєї позиції, у тому числі й з власного життєвого досвіду, зіставити різні погляди                          на             той             самий предмет; здатний/здатна змінити свою думку в разі незаперечних аргументів іншого;             додержується            правил поведінки й мовленнєвого етикету в розмові.

2.  Монологічне мовлення (усні переказ і твір)

1.   Перевіряється здатність учня/учениці:

а) виявляти певний рівень обізнаності з теми, що розкривається (усно); б) демонструвати вміння:

-       будувати висловлювання певного обсягу, добираючи і впорядковуючи необхідний для реалізації задуму матеріал (епізод із власного життєвого досвіду, прочитаний або прослуханий текст, епізод з кінофільму, сприйнятий (побачений чи почутий) твір мистецтва, розповідь іншої людини тощо);

-        ураховувати мету спілкування, адресата мовлення;

-       розкривати тему висловлювання;

-       виразно відображати основну думку висловлювання, диференціюючи матеріал на головний і другорядний;

-       викладати матеріал логічно, послідовно;

-       використовувати мовні засоби відповідно до комунікативного завдання, дотримуючись норм літературної мови;

-       додержувати єдності стилю;

в) виявляти своє ставлення до предмета висловлювання, розуміти можливість різних тлумачень тієї самої проблеми;

г) виявляти певний рівень творчої діяльності, зокрема:

-       трансформувати одержану інформацію, відтворюючи її докладно, стисло, вибірково, своїми словами, змінюючи форму викладу, стиль тощо відповідно до задуму висловлювання;

-       створювати оригінальний текст певного стилю;

-       аргументувати висловлені думки, переконливо спростовувати помилкові докази;

-       викладати матеріал виразно, доречно, економно, виявляти багатство лексичних і граматичних засобів.

2.  Організація контролю здійснюється за одним з двох варіантів. Усі учні/учениці виконують роботу самостійно.

3.           Перевірка здатності говорити (усно переказувати чи створювати текст) здійснюється індивідуально: учитель пропонує певне завдання (переказати зміст матеріалу докладно, стисло, вибірково; самостійно створити висловлювання на відповідну тему) і дає учневі/ учениці час на підготовку.

Оцінювання усного переказу/твору

За усне висловлювання (переказ, твір) ставлять одну оцінку – за зміст, а також якість мовного оформлення (орієнтовно, спираючись на досвід учителя і не підраховуючи помилок, зважаючи на технічні труднощі фіксації помилок різних типів в усному мовленні).

ГР3. ПИСЬМОВО ВЗАЄМОДІЄ

(письмові переказ / твір / есе / диктант)

1.   Перевіряється здатність учня/учениці:

а) виявляти певний рівень обізнаності з теми, що розкривається (письмово); б) демонструвати вміння:

-       будувати висловлювання певного обсягу, добираючи і впорядковуючи необхідний для реалізації задуму матеріал (епізод із власного життєвого досвіду, прочитаний або прослуханий текст, епізод з кінофільму, сприйнятий (побачений чи почутий) твір мистецтва, розповідь іншої людини тощо);

-        ураховувати мету спілкування, адресата мовлення;

-       розкривати тему висловлювання;

-       виразно відображати основну думку висловлювання, диференціюючи матеріал на головний і другорядний;

-       викладати матеріал логічно, послідовно;

-       використовувати мовні засоби відповідно до комунікативного завдання, дотримуючись норм літературної мови;

-       додержувати єдності стилю;

в) виявляти своє ставлення до предмета висловлювання, розуміти можливість різних тлумачень тієї самої проблеми;

г) виявляти певний рівень творчої діяльності, зокрема:

-       трансформувати одержану інформацію, відтворюючи її докладно, стисло, вибірково, своїми словами, змінюючи форму викладу, стиль тощо відповідно до задуму висловлювання;

-       створювати оригінальний текст певного стилю;

-       аргументувати висловлені думки, переконливо спростовувати помилкові докази;

-       викладати матеріал виразно, доречно, економно, виявляти багатство лексичних і граматичних засобів.

2.      Перевірка здатності письмово переказувати і створювати текст здійснюється фронтально: учням/ученицям пропонується переказати прочитаний учителем (за традиційною методикою або самостійно прочитаний) текст чи інший матеріал для переказу або самостійно написати твір.

 

1.     Переказ / переказ із творчим завданням

 

Матеріалом для переказу (усного/письмового) можуть бути: текст, що читається вчителем, або попередньо опрацьований текст; самостійно прочитаний матеріал з газети, журналу, епізод кінофільму чи телепередачі, розповідь іншої людини про певні події, народні звичаї тощо. Якщо пишеться переказ із творчим завданням, учням/ученицям пропонується, окрім того, також завдання, що передбачає написання творчої роботи, обов’язково пов’язаної із змістом переказу.

Обсяг тексту для переказу

 

Клас	5-й	6-й
Обсяг        тексту                  для переказу	100–150 слів	150-200 слів
Обсяг творчого завдання до переказу, виконаного письмово	0,3–0,5 сторінок	0,3-0,5 сторінок

Обсяг тексту для стислого чи вибіркового переказу має бути у 1,5– 2 рази більшим за обсяг тексту для докладного переказу. Якщо для контрольної роботи використовуються інші джерела, то матеріал добирається так, щоб обсяг переказу міг бути в межах пропонованих для певного класу норм.

Тривалість звучання усного переказу – 3– 5 хвилин.

 

 

2.     Твір

 

Матеріалом для твору (усного/письмового) можуть бути: тема, сформульована на основі попередньо обговореної проблеми, життєвої ситуації, прочитаного та проаналізованого художнього твору; а також пропоновані для окремих учнів/учениць допоміжні матеріали (якщо обирається варіант диференційованого підходу до оцінювання).

Обсяг письмового твору з української мови

 

Клас	5-й	6-й
Кількість сторінок	0,5–1,0	1,0-1,5

 

3.     Есе

 

Есе (есей) – самостійна творча письмова робота, ознакою якої є особистісний характер сприймання проблеми та її осмислення, невеликий обсяг, вільна композиція, невимушеність та емоційність викладу.

Види есе: вільне і формальне

 

Вільне	Формальне
Ознаки: невеликий обсяг (7-10 речень); довільна форма і стиль викладу зі                               збереженням структурованості тексту (вступ, основна частина, висновок); наявність позиції автора.	Ознаки: обсяг 120-200 слів логічна організація структури: наявність відповідних компонентів (тези, аргументи, приклади, оцінювальні судження, висновки); ґрунтовність викладу; наявність позиції автора.

Вільне есе обмежене в часі (5 – 10 і 10 – 15 хв). До нього доцільно вдаватися на кожному уроці й на різних етапах його: цілевизначення, закріплення, рефлексії тощо. Для написання формального   есе  виділяють більше   часу: від  20 до 45 хвилин.

Види формального есе:

інформаційне (есе-розповідь, есе-визначення, есе-опис); критичне;есе-дослідження

(порівняльне есе, есе-протиставлення, есе причини-наслідку, есе-аналіз).

Вимоги до формального есе

1.  Обсяг – 1 – 2 сторінки тексту (120-200 слів).

2.  Есе повинно сприйматися як цілісний твір, ідея якого зрозуміла й чітка.

3.  Кожен абзац есе розкриває одну думку.

4.  Необхідно писати стисло і ясно. Есе не повинно містити нічого зайвого, має нести лише інформацію, необхідну для розкриття ідеї есе, власної позиції автора.

5.  Есе має відрізнятися чіткою композиційною побудовою, бути логічним за структурою. В есе, як і в будь-якому творі, повинна простежуватися внутрішня логіка, що визначається, з одного боку, авторським підходом до питання, яке обговорюється, а з іншого – самим питанням. Необхідно уникати різких стрибків від однієї ідеї до іншої, думка має розкриватися послідовно.

6.  Есе повинно засвідчити, що його автор знає й осмислено застосовує теоретичні поняття, терміни, узагальнення, ідеї.

7.  Есе повинно містити переконливе аргументування порушеної проблеми.

Структура есе

Есе складається з таких частин – вступ, основна частина, висновок. Вступ – обґрунтування вибору теми есе.

Основна частина – теоретичні основи обраної проблеми й виклад основного питання. Ця частина припускає розвиток аргументації й аналізу, а також обґрунтування їх, виходячи з наявних даних, інших аргументів і позицій.

Висновок – узагальнення й аргументовані висновки до теми, підсумовує есе або ще раз вносить пояснення, підкріплює зміст і значення викладеного в основній частині.

 

Критерії оцінювання письмових переказів / творів / есе

 

Бали	Рівні навчальних досягнень учнів	Мовне оформлення		Змістові помилки
		орфографічні пунктуаційні помилки	лексичні, граматичні стилістичні
Початковий рівень
1.	Побудованому учнем/ученицею тексту бракує зв’язності й цілісності, урізноманітнення  потребує  лексичне  та граматичне оформлення роботи	15-16 і більше	13 і більше	Окремі речення
2.	Побудоване                         учнем/ученицею висловлювання                                           характеризується фрагментарністю, думки викладаються на елементарному рівні; потребує збагачення й урізноманітнення  лексика  і  граматична будова мовлення	13-14	12	Окремі фрагменти
3.	Учневі/учениці слід працювати над виробленням умінь послідовніше й чіткіше викладати власні думки, дотримуватися змістової та стилістичної єдності висловлювання, потребує збагачення та урізноманітнення  лексика  й  граматична будова висловлювання	11-12	11	Менше ½ норми
Середній рівень
4.	Висловлювання учня/учениці за обсягом складає дещо більше половини від норми і характеризується певною завершеністю, зв’язністю; розкриття теми має бути повнішим, ґрунтовнішим і послідовнішим; чіткіше мають розрізнюватися основна та другорядна         інформація;                            потребує урізноманітнення добір слів, більше має використовуватися авторська лексика	9-10	9	7
5.	За обсягом робота учня/учениці наближається до норми, загалом є завершеною, тему значною мірою розкрито, проте вона потребує глибшого висвітлення,	7-8	8	6

 

	має    бути    увиразнена    основна    думка, посилена єдність стилю, мовне оформлення різноманітнішим
6.	За обсягом висловлювання учня/учениці сягає норми, його тема розкривається, виклад загалом зв’язний, але учневі ще слід працювати над умінням самостійно формулювати судження, належно їх аргументувати, точніше добирати слова й синтаксичні конструкції	5-6	7	5
Достатній рівень
7.	Учень/учениця самостійно створює достатньо повний, зв’язний, з елементами самостійних суджень текст, вдало добирає лексичні засоби, але ще має вдосконалювати вміння чітко висвітлювати тему, послідовно її викладати, належно аргументувати основну думку	4	6	4
8.	Учень/учениця самостійно будує достатньо повне, осмислене висловлювання, загалом ґрунтовно висвітлює тему, добирає переконливі аргументи на їх користь, проте ще має працювати над урізноманітненням словника,  граматичного  та  стилістичного оформлення роботи	3	5	3
9.	Учень/учениця          самостійно          будує послідовний, повний, логічно викладений текст; загалом розкриває тему, висловлює основну думку; вдало добирає лексичні засоби, проте ще має працювати над умінням  виразно  висловлювати  власну позицію і належно її аргументувати	1+1 (негруба)	4	2
Високий рівень
10.	Учень/учениця          самостійно          будує послідовний, повний текст, ураховує комунікативне завдання, висловлює власну думку, певним чином аргументує різні погляди на проблему, робота відзначається багатством    словника,    граматичною правильністю, дотриманням стильової єдності й виразності тексту	1	3	1
11.	Учень/учениця          самостійно                                  будує послідовний, повний текст, ураховує комунікативне завдання; аргументовано, чітко висловлює власну думку, зіставляє її з думками    інших,    уміє    пов’язати	1 (негруба)	2	-

 

	обговорюваний предмет із власним життєвим досвідом, добирає переконливі докази для обґрунтування тієї чи іншої позиції з огляду на необхідність розв’язувати певні життєві проблеми; робота відзначається багатством словника, точністю  слововживання,  стилістичною єдністю, граматичною різноманітністю
12.	Учень/учениця самостійно створює яскраве, оригінальне за думкою та оформленням висловлювання відповідно до мовленнєвої ситуації; повно, вичерпно висвітлює тему; аналізує різні погляди на той самий предмет, добирає переконливі аргументи на користь тієї чи іншої позиції, використовує набуту з різних джерел інформацію для розв’язання певних життєвих проблем; робота                     відзначається          багатством слововживання, граматичною правильністю та    різноманітністю,    стилістичною довершеністю	-	1	-

 

Мовне оформлення перевірки письмових робіт

За письмове мовлення виставляють одну оцінку: на основі підрахунку допущених недоліків за зміст і помилок за мовне оформлення, ураховуючи їх співвідношення.

Оцінюючи письмові роботи (перекази, твори), враховують наявність:

1)   орфографічних та пунктуаційних помилок, які підраховуються сумарно, без диференціації (перша позиція);

2)   лексичних, граматичних і стилістичних помилок (друга позиція).

Загальну оцінку за мовне оформлення (МО) виводять таким чином: до бала за орфографію та пунктуацію додають бал, якого заслуговує робота за кількістю лексичних, граматичних і стилістичних помилок, одержана сума ділиться на 2:

МО:	4                  5	(7 + 8): 2 = 8 балів
	І +V —    Л+Г+С

Під час виведення єдиної оцінки за письмову роботу до кількості балів, набраних за зміст переказу чи твору, додається кількість балів за мовне оформлення і їхня сума ділиться на 2.

При цьому, якщо частка не є цілим числом, вона закруглюється в бік більшого числа.

Остаточний вигляд запису:

Під час проведення уроків навчальних переказів/творів рекомендується на розсуд учителя здійснювати вибірково перевірку певного виду діяльності.

1.  Диктант. Оцінювання правописних (орфографічних і пунктуаційних) умінь учнів/учениць

Основною формою перевірки орфографічної та пунктуаційної грамотності є контрольний текстовий диктант.

1.            Перевірці підлягають уміння правильно писати слова на вивчені орфографічні правила і словникові слова, визначені для запам’ятовування; ставити розділові знаки відповідно до опрацьованих правил пунктуації; належним чином оформляти роботу. Перевірка здійснюється фронтально за традиційною методикою.

2.            Для контрольного текстового диктанту використовуються тексти, в яких кожне з опрацьованих протягом семестру правил орфографії та/чи пунктуації були

представлені 3–5 прикладами.

 

Обсяг диктанту по класах

 

Клас	5-й	6-й
Кількість слів у тексті	90–100	100-110

Примітка. У визначенні кількості слів у диктанті враховують як самостійні, так і службові слова.

 

Критерії оцінювання диктанту

 

Рівні	Початковий			Середній			Достатній			Високий
Бали	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
Кількість помилок	15–16 і більше	13–14	11–12	9–10	7–8	5–6	4	3	1+1 (негруба)	1	1 (негруба)	-

 

Особливості оцінювання диктанту

1.   Орфографічні та пунктуаційні помилки оцінюються однаково;

2.      Виправляються, але не враховуються такі орфографічні і пунктуаційні помилки:

а) на правила, які не включені до шкільної програми; б) на ще не вивчені правила;

в) у словах з написаннями, що не перевіряються, над якими не проводилась спеціальна робота;

г) у передачі так званої авторської пунктуації.

3.      Повторювані помилки ( помилка у тому самому слові, яке повторюється в диктанті кілька разів), уважається однією помилкою .

4.   Однотипні (помилки на те само правило), але в різних словах вважаються різними помилками.

5.   Розрізняють грубі і негрубі помилки; зокрема, до негрубих відносяться такі: а) у винятках з усіх правил;

б) у написанні великої букви в складних власних найменуваннях;

в) у випадках написання разом і окремо префіксів у прислівниках, утворених від іменників з прийменниками;

г) у випадках, коли замість одного знаку поставлений інший;

д) у випадках, що вимагають розрізнення не і ні (у сполученнях не хто інший, як. ;

не що інше, як...; ніхто інший не...; ніщо інше не. );

е) у пропуску одного із сполучуваних розділових знаків або в порушенні їх послідовності;

є) у заміні українських букв російськими.

6.   П’ять виправлень (неправильне написання на правильне) прирівнюються до однієї помилки

 

ГР4. Досліджує мовлення: контрольна робота з мовної/літературної теми (форма виконання – на розсуд учителя).

 

 

 

 

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 11 класу з української мови та літератури

 

      Оцінювання результатів навчання української мови здійснюється на основі функціонального підходу до шкі¬льного мовного курсу, який насамперед має забезпечити учням уміння ефективно користуватися мовою як засобом пізнання, комунікації; високу мовну культуру особистості; сприяти формуванню громадянської позиції, національної самосвідомості.

     Функціональний підхід передбачає таке співвідношення мовної теорії та мовленнєвої практики, за якого пріоритетним є розвиток навичок мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння, читання, письма. Робота над мовною теорією, формуванням знань про мову підпорядковується інтересам розвитку мовлення.

     Практична мовленнєва орієнтація шкільного курсу мови та оцінювання результатів навчан¬ня особливо актуальні з огляду на реформування середньої загальноосвітньої школи, одним із найважливіших завдань якої має бути розвиток творчих здібностей, ініціативності, пізна¬вальної самостійності школярів, їх уміння працювати з інформацією, критично оцінювати її, застосовувати для розв'язання життєвих проблем. В оцінюванні результатів навчання мови треба враховувати, що мова є не лише предметом вивчення, а й засобом навчання інших предметів, а це підвищує вимоги до рівня сформованості мовленнєвих навичок школярів.

     Оцінювання результатів навчання мови здійснюється на основі:

а) врахування основної мети, що передбачає різнобічний мовленнєвий розвиток особистості;

б) освітнього змісту навчального предмета, який розподіляється на чотири елементи - знання, вміння й навички, досвід творчої діяльності і досвід емоційно-ціннісного ставлення до світу;

в) функціонального підходу до шкільного мовного курсу, який передбачає вивчення мовної теорії в аспекті практичних потреб розвитку мовлення.

Об'єктами оцінювання мають бути:

           -  мовленнєві вміння й навички з чотирьох видів мовленнєвої діяльності;

           -  знання про мову й мовлення;

-  мовні вміння та навички;

- досвід творчої діяльності;

                 - досвід особистого емоційно-ціннісного ставлення до світу.

 

                   Оцінювання результатів мовленнєвої діяльності

I. Аудіювання (слухання - розуміння  )

 

                1. Перевіряється здатність учня  сприймати на слух незнайоме за змістом висловлювання  із одного прослуховування:

а) розуміти:

-         мету висловлювання;

-         фактичний зміст;

-         причинно-наслідкові зв’язки;

-         тему і основну думку висловлювання;

-         виражально-зображувальні засоби прослуханого твору;

б) давати оцінку прослуханому.

Перевірка аудіювання учнів здійснюється фронтально за одним із   варіантів.

Варіант перший: учитель читає один раз незнайомий учням текст, а потім пропонує серію запитань з варіантами відповідей. Школярі повинні мовчки вислухати кожне запитання, варіанти відповідей до нього, вибрати один із варіантів і записати лише його номер поряд із номером запитання: (наприклад, 1.3, де цифра «1» – номер запитання, а цифра «3» – номер обраної відповіді).

Варіант другий: учні одержуть видрукувані запитання та варіанти відповідей на них і відзначають галочкою правильний з їхнього погляду варіант.

У п’ятому класі учням пропонуються 6 запитань з чотирма варіантами відповідей, 6-12 класах - ¬12 запитань з чотирма варіантами відповідей.

Для  одержання достовірних  результатів тестування кількість варіантів відповідей на тестове завдання не повинна бути меншою від чотирьох. Запитання мають торкатися всіх зазначених вище характеристик висловлювання і розташовуватися в порядку наростання їх складності.

2. Матеріал для контрольного завдання: зв'язне висловлювання (текст) добирається відповідно до вимог програми для кожного класу.

 

3. Одиниця контролю: відповідi учнів на запитання за прослуханим текстом, одержані в результаті виконання тестових завдань.

4.Оцінювання.

Правильна відповідь на кожне із 6 запитань оцінюється двома балами, кожне із 12 запитань оцінюється одним балом. Оцінювання здійснюється з огляду на те, що за цей вид діяльності учень може одержати від 1 балу (за сумлінну роботу, яка ще не дала належного результату) до 12 балів (за бездоганно виконану роботу). У тому разі, коли учень з певних причин не виконав завдання, він має пройти перевірку додатково, щоб одержати відповідний бал.

 

 

II. Говоріння та письмо

 (діалогічне та монологічне мовлення)

 

Під час перевірки складених учнями висловлювань (діалогів, усних і письмових переказів та творів) ураховується ступінь повноти вираження теми, міра самостійності виконання роботи, ступінь вияву творчих здібностей, особистого ставлення до змісту висловлювання.  

Діалогічне мовлення

Усне діалогічне мовлення перевіряється в 5-12 класах.

1.     Перевіряються здатність учнів:

а) виявляти певний рівень обізнаності з теми, що обговорюється;

б) демонструвати вміння:

-         складати діалог  відповідно до запропонованої ситуації й мети спілкування;

-         самостійно досягати комунікативної мети;

-         використовувати репліки для стимулювання, підтримання діалогу, формули мовленнєвого етикету;

-         дотримуватися теми спілкування;

-         додержуватися правил спілкування.;

-         дотримуватись норм літературної мови;

-         демонструвати певний рівень вправності у процесі діалогу (стислість, логічність,     виразність, доречність, винахідливість тощо);

в) висловлювати особисту позицію щодо теми, яка обговорюється;

г) аргументувати висловлені тези, ввічливо спростовувати помилкові висловлювання співрозмовника.

Зазначені характеристики діалогу є основними критеріями при його оцінюванні.

Перевірка рівня сформованості діалогічного мовлення здійснюється таким чином: учитель пропонує двом учням вибрати одну із запропонованих  тем чи мовленнєвих ситуацій(теми чи ситуації пропонуються різного рівня складності), обдумати її  й обговорити із товаришем  перед класом у формі діалогу протягом 3-5 хвилин. Оцінка ставиться кожному з учнів.

2.     Матеріал для контрольних завдань добирається з урахуванням  тематики соціокультурної  змістової лінії чинної програми, рівня підготовки, вікових особливостей та пізнавальних інтересів учнів.

3.     Одиниця контролю: діалог, складений двома учнями.

Обсяг діалогу визначається так:

 

Клас  Орієнтовна кількість реплік для двох учнів

5-й            6-7 реплік

6-й            7-8 реплік

7-й            8-10 реплік

8-й           10-12 реплік

9-й            12-14 реплік

10-й  14-16 реплік

11-й  16-18 реплік

12-й  18-20 реплік

 

Примітка. Під час оцінювання діалогу необхідно диференціювати репліки на розгорнуті (складаються з двох і більше речень) і нерозгорнуті (виражені одним реченням). Якщо репліки розгорнуті, то їх кількість зменшується. До вказаної кількості не зараховуються слова, що відносяться до мовленнєвого етикету (звертання, привітання, прощання тощо).

4.     Оцінювання.

 

Критерії оцінювання

 

Рівень        Бали  Характеристика складених учнями діалогів

 

Початковий

(Бали  цього рівня одержу-ють учні, ус-піхи яких у самостійному складанні діа-логу поки що незначні)       1       В учня виникають значні труднощі у підтриманні діалогу. Здебільшого він відповідає на запитання лише “так” чи “ні” або аналогічними уривчастими реченнями ствердного чи заперечного характеру.

         2       Учень відповідає на елементарні запитання короткими репліками, що містять недоліки різного характеру, але сам досягти комунікативної мети не може.

         3       Учень бере участь у діалозі за найпростішою за змістом мовленнєвою ситуацією, може не лише відповідати на запитання співрозмовника, а й формулювати деякі запитання, припускаючись помилок різного характеру. Проте комунікативна мета  досягається ним лише частково.

Середній

(Балів цього рівня заслуго-вують учні, які досягли певних результатів у складанні діалогу за двома-чотирма показниками з нескладної теми, але за іншими критеріями результати поки що незначні)        4       Учень бере участь у діалозі з нескладної за змістом теми, в основному досягає мети спілкування, проте репліки його недостатньо вдалі, оскільки не враховують належним чином ситуацію спілкування, не відзначаються послідовністю, доказовістю; трапляється чимало помилок у доборі слів, побудові речень, їх інтонуванні тощо.

         5       Учень бере участь у діалозі за нескладною за змістом мовленнєвою ситуацією,  додержує елементарних правил поведінки в розмові, загалом досягає комунікативної мети, проте допускає відхилення від теми, мовлення його характеризується стереотипністю, недостатньою різноманітністю і  потребує істотної корекції тощо.

         6       Учень успішно досягає комунікативної мети в діалозі з нескладної теми, його репліки загалом є змістовними,  відповідають основним правилам поведінки у розмові, нормам етикету, проте їм не вистачає самостійності суджень, їх аргументації, новизни, лаконізму в досягненні комунікативної мети, наявна певна кількість помилок у мовному оформленні реплік тощо.

Достатній

(Балів цього рівня заслуговують учні, які са-мостійно, у цілому вправно за більшістю кри-теріїв склали діалог з теми, що містить певну проблему, продемонстру-вали належну культуру спіл-кування, проте за деякими з критеріїв(від  2-х до 4-х) їх мовлення ще містить певні недоліки )

         7       Діалогічне мовлення учня за своїм змістом спрямовується на розв’язання певної проблеми, загалом є змістовним, набирає деяких рис невимушеності; з’являються елементи особистісної позиції щодо предмета обговорення, правила спілкування в цілому додержуються, але ще є істотні недоліки(за 4-ма критеріями): невисокий рівень самостійності й аргументованості суджень, можуть траплятися відхилення від теми,  помилки в мовному оформленні реплік тощо.

         8       Учень загалом  вправно бере участь у діалозі за ситуацією, що містить  певну проблему, досягаючи комунікативної мети, висловлює судження і певною мірою аргументує їх з допомогою загальновідомих фактів, у діалозі з’являються елементи оцінних характеристик, узагальнень, що базуються на використанні прислі’їв і приказок, проте допускаються певні недоліки за кількома критеріями(3-ма).

         9       Учні самостійно складають діалог з проблемної теми, демонструючи загалом достатній рівень вправності і культури мовлення (чітко висловлюють  думки, виявляють вміння сформулювати цікаве запитання, дати влучну, дотепну відповідь, здебільшого виявляють толерантність, стриманість, коректність у разі незгоди з думкою співрозмовника), але в діалозі є певні недоліки за 2-ма критеріями, наприклад: нечітко виражається особиста позиція співбесідників,  аргументація не відзначається оригінальністю тощо.

Високий

(Балів цього рів-ня заслуговують учні, які проде-монстрували високу культуру спілкування, переконливо аргументуючи свої думки з приводу проблемної теми, даючи можливість висловитися партнеру по діалогу; змогли зіставити різні погляди на той самий предмет, навести аргументи “за“ і “проти“ в їх обговоренні тощо)

         10     Учні складають діалог за проблемною ситуацією, демонструючи належний рівень мовленнєвої культури, вміння  формулювати  думки, обгрунтовуючи  власну позицію, виявляють готовність уважно і доброзичливо вислухати співрозмовника, даючи можливість висловитися партнеру по діалогу; додержуються правил мовленнєвого етикету; структура діалогу, мовне оформлення реплік діалогу звичайно відповідає нормам, проте за одним з критеріїв можливі певні недоліки.

         11     Учні складають діалог, самостійно обравши аспект запропонованої теми(або ж самі визначають проблему для обговорення), переконливо й оригінально аргументують свою позицію, зіставляють різні погляди на той самий предмет, розуміючи при цьому можливість інших підходів до обговорюваної проблеми,  виявляють повагу до думки іншого; структура діалогу, мовне оформлення реплік діалогу відповідає нормам.

         12     Учні складають глибокий за змістом і досконалий за формою діалог, самостійно обравши аспект запропонованої теми(або ж самі визначають проблему для обговорення), демонструючи вміння уважно і доброзичливо вислухати співрозмовника, коротко, виразно, оригінально сформулювати свою думку, дібрати цікаві, влучні, дотепні, переконливі аргументи на захист своєї позиції, у тому числі й  з власного життєвого досвіду, зіставити різні погляди на той самий предмет;  здатні змінити свою думку в разі незаперечних аргументів іншого; додержуються правил поведінки і мовленнєвого етикету в розмові.

                           

 

Мовне оформлення оцінюють орієнтовно, спираючись на досвід учителя і не підраховуючи помилок (зважаючи на технічні труднощі фіксації помилок різних типів в усному мовленні).

Примітка. Під мовним оформленням діалогу, тексту слід розуміти наявність/ відсутність порушень лексичних, фразеологічних, граматичних (морфологічних, синтаксичних) стилістичних, орфоепічних, акцентологічних, інтонаційних норм української літературної мови, а також соціальних норм українського мовленнєвого етикету.

 

Монологічне мовлення

Говоріння (усні переказ і твір);

письмо ( письмові переказ і твір)

1.     Перевіряється здатність учня:

а) виявляти певний рівень обізнаності з теми, що розкривається(усно чи письмово);

б) демонструвати вміння:

-         будувати висловлювання певного обсягу, добираючи і впорядковуючи необхідний для реалізації задуму матеріал (епізод із власного життєвого досвіду, прочитаний або прослуханий текст, епізод з кінофільму, сприйнятий(побачений чи почутий) твір мистецтва, розповідь іншої людини тощо);

-         ураховувати мету спілкування, адресата мовлення;

-         розкривати тему висловлювання;

-         виразно відображати  основну думку висловлювання, диференціюючи матеріал на головний і другорядний;

-         викладати матеріал логічно, послідовно;

-         використовувати мовні засоби відповідно до комунікативного завдання, дотримуючись норм літературної мови;

-         додержувати єдності стилю;

в) виявляти своє ставлення до предмета висловлювання, розуміти можливість різних тлумачень тієї самої проблеми;

г) виявляти певний рівень творчої діяльності, зокрема:

-         трансформувати одержану інформацію, відтворюючи її докладно, стисло, вибірково, своїми словами, змінюючи форму викладу, стиль тощо відповідно до задуму висловлювання;

-         створювати оригінальний текст певного стилю;

-         аргументувати висловлені думки, переконливо спростовувати помилкові докази;

-         викладати матеріал виразно, доречно, економно, виявляти багатство лексичних і граматичних засобів.

Організація контролю здійснюється за одним з двох варіантів.Варіант перший: усі учні виконують роботу самостійно. Варіант другий: учні складають висловлювання на основі диференційованого підходу ( для початкового рівня пропонуються докладні допоміжні матеріали, для середнього ( допоміжні матеріали загального характеру, а для одержання балів достатнього  і високого рівнів необхідно написати переказ чи твір самостійно.

Перевірка здатності говорити (усно переказувати чи створювати текст) здійснюється індивідуально: учитель пропонує певне завдання (переказати зміст матеріалу докладно, стисло, вибірково; самостійно створити висловлювання на відповідну тему) і дає учневі час на підготовку.

Перевірка здатності письмово переказувати і створювати текст здійснюється фронтально: учням пропонується переказати прочитаний учителем (за традиційною методикою або самостійно прочитаний) текст чи інший матеріал для переказу або самостійно написати твір.

2. Матеріал для контрольного завдання.

 

А. Переказ. Переказ із творчим завданням.

Матеріалом для переказу (усного/письмового) можуть бути: текст, що читається вчителем, або попередньо опрацьований текст; самостійно прочитаний матеріал з газети, журналу, епізод кінофільму чи телепередачі, розповідь іншої людини про певні події, народні звичаї тощо. Якщо пишеться переказ із творчим завданням, учням пропонується ,окрім того, також завдання, що передбачає написання творчої роботи,  обов’язково пов'язаної із змістом переказу.

У тому разі, коли матеріал читається безпосередньо перед контрольною роботою, обсяг тексту орієнтовно визначається так:

 

Клас  Кількість слів

5-й    100-150

6-й    150-200

7-й    200-250

8-й    250-300

9-й    300-350

10-й  350-400

11-й  350-450

12-й  400-450

 

Обсяг тексту для стислого чи вибіркового переказу має бути у 1,5-2 рази більшим за обсяг тексту для докладного переказу.

Якщо для контрольної роботи використовуються інші джерела, то матеріал добирається так, щоб обсяг переказу міг бути в межах пропонованих для певного класу норм.

Тривалість звучання усного переказу – 3-5 хвилин.

Обсяг творчого завдання до переказу, виконаного письмово:

 

Клас  Кількість сторінок

5-й           0,3-0,5

6¬-й   

7-й           0,5-0,75

8-й   

9-й           0,75-1,0

10-й 

11-й  1,0-1,5

12-й 

 

Твір.

Матеріалом для твору (усного/письмового) можуть бути: тема, сформульована на основі попередньо обговореної проблеми, життєвої ситуації, прочитаного та проаналізованого художнього твору; а також пропоновані для окремих учнів допоміжні матеріали (якщо обирається варіант диференційованого підходу до оцінювання).

3. Одиниця контролю: усне/письмове висловлювання учнів.

Обсяг письмового твору, складеного учнем, орієнтовно визначається так:

 

Клас  Кількість сторінок

5-й    0,5-1,0

6-й    1,0-1,5

7-й    1,5-2,0

8-й    2,0-2,5

9-й    2,5-3,0

10-й  3,0-3,5

11-й  3,0-3,5

12-й  3,5-4,0

4.Оцінювання.

У монологічному висловлюванні оцінюють його зміст і форму (мовне оформлення). За усне висловлювання (переказ, твір) ставлять одну оцінку – за зміст, а також якість мовного оформлення (орієнтовно, спираючись на досвід учителя і не підраховуючи помилок, - зважаючи на технічні труднощі фіксації помилок різних типів в усному мовленні).

За письмове мовлення виставляють також одну оцінку: на основі підрахунку допущених недоліків за зміст і помилок за мовне оформлення, ураховуючи їх співвідношення

 

 

 

 

 

 

 

*Окрім того, оцінюючи усне висловлювання, враховують наявність відхилень від орфоепічних норм, правильність інтонування речень; у письмових висловлюваннях - наявність: 1) орфографічних та пунктуаційних помилок, які підраховуються сумарно, без диференціації (перша позиція); 2) лексичних, граматичних і стилістичних (друга позиція). Загальну оцінку за мовне оформлення виводять таким чином: до бала за орфографію та пунктуацію додають бал, якого заслуговує робота за кількістю лексичних, граматичних і стилістичних помилок, одержана сума ділиться на два.

Під час виведення єдиної оцінки за письмову роботу  до кількості балів, набраних за зміст переказу чи твору, додається  кількість балів за мовне оформлення і  їхня сума ділиться на два. При цьому якщо частка не є цілим числом, то вона закруглюється в бік більшого числа.

Оцінювання мовних знань і вмінь

 

Оцінювання мовних знань і вмінь здійснюється тематично. Зміст контролю визначається згідно з функціональним підходом до шкільного мовного курсу.

1.     Перевірці підлягають знання та вміння з мови, які необхідні передусім для правильного використання мовних одиниць.

Перевірка здійснюється фронтально в письмовій формі із застосуванням завдань тестового характеру.

Учням пропонується:

-         розпізнавати вивчені мовні явища;

-         групувати, класифікувати;

-         сполучати слова,  доповнювати, трансформувати  речення, добираючи належну форму слова, потрібну лексему, відповідні засоби зв’язку між частинами речення, між реченнями у групі пов’язаних між собою речень тощо;

-         виявляти розуміння значення мовних одиниць та особливостей їх використання в мовленні.

2.       Для контрольної перевірки використовуються завдання тестового характеру, складені на матеріалі  слова, сполучення слів, речення, груп пов’язаних між собою речень. Учитель визначає, який із запропонованих нижче варіантів тестового контролю з його погляду доцільніший.

Варіант перший.  Учням пропонується 12 тестових завдань з вибірковими відповідями.

Варіант другий. Рекомендується пропонувати учням 6 завдань, складність яких збільшується від класу до класу. Два з них мають торкатися розпізнавання мовних одиниць, а чотири -- їх побудови, реконструювання, редагування, використання. До кожного завдання учням пропонується дібрати власні приклади.

3.     Одиниця контролю: вибрані учнями правильні варіанти виконання завдань тестового характеру та самостійно дібрані приклади.

4.     Оцінювання результатів контрольної роботи здійснюється так.

Варіант перший. За кожне правильно виконане завдання учень одержує по одному балу. Варіант другий. За правильне виконання кожного з 6 запропонованих завдань учень одержує по 1 балу (у разі неправильного виконання 0 балів). Один бал за кожне завдання учневі додається в разі самостійного добору прикладів.

Оцінювання здійснюється таким чином, що за зазначену вище роботу учень міг одержати від 1 балу (за сумлінну роботу, яка не дала задовільного результату) до 12 балів (за бездоганно виконану роботу). У тому разі, коли учень з певних причин не виконав роботу, він має пройти відповідну перевірку додатково  з тим, щоб одержати відповідний бал.

 

Оцінювання правописних (орфографічних і пунктуаційних) умінь учнів

Основною формою перевірки орфографічної та пунктуаційної грамотності є контрольний текстовий диктант.

1.     Перевірці підлягають уміння правильно писати слова на вивчені орфографічні правила і словникові слова, визначені для запам'ятовування; ставити розділові знаки відповідно до опрацьованих правил пунктуації; належним чином оформляти роботу.

Перевірка здійснюється фронтально за традиційною методикою.

2.     Матеріал для контрольного завдання. Для контрольного текстового диктанту використовується текст, доступний для учнів даного класу.

Обсяг диктанту по класах:

 

Клас  Кількість слів в тексті

5-й    90-100

6-й    100-110

7-й    110-120

8-й    120-140

9-й    140-160

10-й  170-180

11-й  180-190

12-й  190-200

 

П р и м і т к а. У визначенні кількості слів у диктанті враховують як самостійні, так і службові слова.

Для контрольних диктантів використовуються тексти, в яких кожне з опрацьованих протягом семестру правил орфографії та/чи пунктуації були представлені 3-5 прикладами.

3.     Одиниця контролю: текст, записаний учнем з голосу вчителя.

4. Оцінювання. 

     Диктант оцінюється однією оцінкою на основі таких критеріїв:

-         орфографічні та пунктуаційні помилки оцінюються однаково;

виправляються, але не враховуються такі орфографічні і пунктуаційні помилки:

1) на правила, які не включені до шкільної програми;

2) на ще не вивчені правила;

3) у словах з написаннями, що не перевіряються, над якими не проводилась спеціальна робота;

4) у передачі так званої авторської пунктуації.

–  повторювані  помилки ( помилка у тому самому слові, яке повторюється в диктанті кілька разів), вважається однією помилкою однотипні (помилки на те само правило), але в різних словах вважаються різними помилками;

розрізняють грубі і негрубі помилки; зокрема, до негрубих відносяться такі:

1) у винятках з усіх правил;

2) у написанні великої букви в складних власних найменуваннях;

3) у випадках написання разом і окремо префіксів у прислівниках, утворених від іменників з прийменниками;

4) у випадках, коли замість одного знаку поставлений інший;

5) у випадках, що вимагають розрізнення не і ні (у сполученнях не хто інший, як....; не що інше, як...; ніхто інший не...; ніщо інше не...);

6) у пропуску одного із сполучуваних розділових знаків або в порушенні їх послідовності;

7) в заміні українських букв російськими;

-         п’ять виправлень (неправильне написання на правильне) прирівнюються до однієї помилки;

-         орфографічні та пунктуаційні помилки на неопрацьовані правила виправляються, але не враховуються.

 

Нормативи оцінювання по класах:

 

Бали  Кількість помилок

1       15-16 і більше

2       13-14

3       11-12

4       9-10

5       7-8

6       5-6

7       4

8       3

9       1+1 (негруба)

10     1

11     1 (негруба)

12     –

 

 

Виведення підсумкового (семестрового) балу

 

Підсумковий бал ставиться в кінці кожного семестру (півріччя). Він узагальнено відображає підготовку учня з мови.

Підсумковий бал є результатом оцінювання досягнень учня у таких аспектах:

-    аудіювання (слухання-розуміння );

-    говоріння (діалогічне мовлення; монологічне мовлення: усний переказ, усний твір);

-         письмо (диктант, письмовий переказ, письмовий твір);

-         читання (вголос та мовчки);

-         відомості про мову, мовні вміння;

-         ведення зошитів.

Контрольна перевірка здійснюється фронтально та індивідуально.

Фронтально оцінюються: аудіювання, читання мовчки, диктант, письмовий переказ та письмовий твір, мовні знання та вміння.

Індивідуально оцінюються: говоріння (діалог; усний переказ, усний твір) та читання вголос.

Для фронтальної та індивідуальної перевірки виділяються години, що зазначені у відповідному орієнтовному плануванні тематичного контролю за рівнем навчальних досягнень учнів 5-12 класів з рідної мови.

Перевірка мовних знань та вмінь здійснюється за допомогою завдань тестового характеру (на їх виконання відводиться 15-20 хвилин уроку) або диктанту, залежно від характеру навченого матеріалу. Решта часу контрольного уроку може бути використана на виконання завдань з аудіювання, читання мовчки.

Оцінювання говоріння, читання вголос здійснюється індивідуально шляхом поступового накопичення оцінок - для того, щоб кожний учень за семестр одержав мінімум одну оцінку за виконання завдань на побудову діалогу, усного переказу та усного твору.

Примітки. *Загальна кількість контрольних робіт з тематичного оцінювання розподіляється порівну протягом року: у формі тестування і  в формі диктанту.

**Види діяльності, перевірка яких здійснюється індивідуально протягом семестру; для них можна не відводити окремих уроків.

Ведення зошитів оцінюється від 1 до12 балів двічі за семестр. Під час перевірки зошитів ураховується наявність різних видів робіт, грамотність, охайність, вміння правильно оформити роботи.

У тому разі коли вчитель має можливість здійснити додаткову перевірку того чи іншого виду навчальної діяльності (наприклад, провести перевірку аудіювання не один раз, а двічі на семестр), то для виведення підсумкової оцінки береться кращий показник з відповідного виду роботи.

Протягом семестру учня треба оцінити за визначеними показниками, для кожного з яких у класному журналі відводиться окрема колонка: “за тему” (знання з мови, мовні та правописні вміння й навички, при цьому кількість колонок залежить від кількості тематичних блоків), “аудіювання”, “діалог”, “усний переказ” та/чи “усний твір”, “письмовий переказ” та/чи “письмовий твір”, “читання вголос”, “читання мовчки”.

Підсумкова оцінка виводиться таким чином: підраховується кількість балів, одержаних учнем з кожного виду перевірки, і загальна сума ділиться на кількість контрольних робіт.

 

 

 

Оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови та  літератури має здійснюватися за такими критеріями:

 

Рівні

навчальних досягнень

Бали 

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

I. Початковий     1       Учень (учениця) на елементарному рівні відтворює матеріал, називаючи окремий літературний факт або явище (автора й назву твору, окремих літературних персонажів тощо)

         2       Учень (учениця) розуміє навчальний матеріал і може відтворити фрагмент з нього окремим реченням (називає окремі факти з життя і творчості письменника, головних персонажів твору, упізнає за описом окремого персонажа твору, упізнає, з якого твору взято уривок тощо)

         3       Учень (учениця) розуміє навчальний матеріал і за допомогою вчителя дає відповідь у формі висловлювання (відтворює зміст у певній послідовності, називає на репродуктивному рівні жанр твору, упізнає літературний факт за описом або визначенням)

II. Середній         4       Учень (учениця) має уявлення про зміст твору, може переказати незначну його частину та з допомогою вчителя визначає основні сюжетні елементи, на репродуктивному рівні відтворює фактичний матеріал

         5       Учень (учениця) знає зміст твору, переказує окрему його частину, знаходить у тексті приклади відповідно до сформульованого завдання, висловлює оцінювальне судження і доводить його одним-двома аргументами, завершує відповідь простим узагальненням, дає визначення літературних термінів

         6       Учень (учениця) знає зміст твору, може переказати значну його частину, з допомогою вчителя виділяє головні епізоди, уміє формулювати думки, називає риси характеру літературних героїв, встановлює окремі причиново-наслідкові звязки, дає визначення літературних термінів з прикладами

ІІІ. Достатній       7       Учень (учениця) володіє матеріалом і навичками аналізу літературного твору за поданим учителем зразком, наводить окремі приклади з тексту

         8       Учень (учениця) володіє матеріалом, за зразком аналізує текст, виправляє допущені помилки, добирає докази на підтвердження висловленої думки, застосовує відомі факти, поняття для виконання стандартних навчальних завдань

         9       Учень (учениця) володіє матеріалом та навичками комплексного аналізу лiтературного твору, застосовує теорію в конкретних ситуаціях, демонструє правильне застосування матеріалу, складає порівняльні характеристики, добирає аргументи на підтвердження власних міркувань

ІV. Високий        10     Учень (учениця) володіє матеріалом та навичками комплексного аналізу літературного твору, виявляє початкові творчі здібності, самостійно оцінює літературні явища, працює з різними джерелами інформації, систематизує, узагальнює та творчо використовує дібраний матеріал

         11     Учень (учениця) на високому рівні володіє матеріалом, вміннями й навичками комплексного аналізу художнього твору, використовує засвоєні факти для виконання нестандартних завдань, самостійно формулює проблему й вирішує шляхи її розвязання, висловлює власні думки, самостійно оцінює явища літератури й культури, виявляючи власну позицію щодо них

         12     Учень (учениця) вільно володіє матеріалом та навичками текстуального аналізу літературного твору, виявляє особливі творчі здібності та здатність до оригінальних рішень різноманітних навчальних завдань, до перенесення набутих знань та вмінь на нестандартні ситуації, має схильність до літературної творчості