Психолого-педагогічний супровід учнівського самоврядування
Важливу роль у діяльності органів учнівського самоврядування відіграють дорослі. Співпрацюючи на правах партнерів, консультантів, координаторів, педагоги рішенням педагогічної ради закріплюють за кожною підструктурною ланкою (комісією, програмою, проектом, напрямом діяльності тощо) педагога-консультанта чи педагога-координатора, які:
• надають методичну, консультативну та практичну допомогу у вирішенні того чи іншого питання;
• контролюють дотримання учасниками учнівського самоврядування правил законності, субординації, реальності прийнятих рішень; у разі наявності серйозного зауваження щодо законності чи реальності прийнятого рішення виносять це питання на перегляд і обговорення загальними зборами чи наступним у структурі керівним органом учнівського самоврядування.
Основними завданнями педагогічного супроводу учнівським самоврядуванням є:
визначення системи органів учнівського самоврядування в класах (школі) та уповноважених осіб з числа учнів;
• передавання учням досвіду організаторської роботи та навчати їх організаторської майстерності;
залучення учнів до самоуправлінської діяльності в класі та шкільному колективі;
надання представникам учнівського активу щоденної навчально-методичної допомоги.
Учнівське самоврядування ефективно функціонуватиме за таких педагогічних умов:
усвідомлення адміністрацією школи та кожним членом учительського та батьківського колективу педагогічних можливостей дієвого учнівського самоврядування;
чіткий розподіл обов’язків між членами педагогічного колективу щодо надання необхідної допомоги учням у процесі організації різних справ;
організація системи роботи органів учнівського самоврядування у межах школи (вимоги, пам’ятки, графіки навчання активу та проведення навчання у Школі організаторської майстерності, лідерів, вожатих, ігротехніків, ведучих, волонтерів тощо);
організація органами учнівського самоврядування системи змагання (визначення видів діяльності, з яких організовується змагання, розробка умов та критеріїв оцінювання діяльності, забезпечення гласності засобами стінної преси, випуску бюлетенів, радіогазет тощо);
розробка системи стимулювання, заохочення та нагородження класних колективів, творчих груп, органів учнівського самоврядування, учнів-лідерів, вчителів-консультантів тощо.
Педагогічна допомога, а не контроль за діяльністю суб’єктів учнівського самоврядування. Цей принцип передбачає забезпечення реальних прав і обов’язків учасників самоврядування;
цілеспрямоване навчання організаторів шкільного життя необхідним для цієї справи умінням та навичкам, створення ситуацій спільного навчання педагогів та учнів, реагування на будь-яку активність з боку учнів.
Педагогічна допомога учнівському самоврядуванню — це:
• забезпечення реальних прав і обов'язків органів самоврядування;
• шанобливе ставлення до думки та рішень учнівського колективу;
• кваліфікована тактовна допомога;
• цілеспрямоване навчання учнів уміння організувати життя учнівського колективу.
Консультанти та координатори мають також інші функції, зокрема:
• проведення навчання активу;
• колективні та індивідуальні інструктажі для організаторів конкретних ділянок роботи;
• підбір необхідної літератури, методичних матеріалів для самоосвіти дітей (молоді) з метою практичного застосування опрацьованого матеріалу в реалізації планів, проектів, заходів;
• допомога у правильному оформленні необхідних документів, сценарних планів тощо;
• посередницька робота між органами дитячого самоврядування та керівниками державних, недержавних структур, адміністрацією навчального закладу.
Методична рада вчителів-консультантів на чолі з директором має визначити єдину принципову лінію взаємодії педагогів та учнів.
Адміністрація навчального закладу, координатори діяльності органів учнівського самоврядування не мають права самостійно, без узгодження з учнівським активом приймати рішення, пов'язані з діяльністю органів учнівського самоврядування.
Під час спільної організації життєдіяльності членів колективу свого закладу відбувається практичне навчання, розвиток, удосконалення та виховання обох сторін — учасників цього процесу: педагогів (зацікавлених дорослих) та дітей (молоді). Але досягаються хороші результати такої співпраці лише тоді, коли дорослі та діти взаємно довіряють та підтримують один одного; дотримуються моральних та етичних норм; спільно шукають найоптимальніші шляхи вирішення конкретних питань; постійно зустрічаються та дискутують за «круглим» столом; залучають відповідно до своїх знань, умінь, інтелектуального розвитку та наявності організаторських здібностей дітей, починаючи з молодшого шкільного віку; усвідомлюють свою причетність до результатів діяльності і значущості спільної справи тощо.
Найскладнішим у процесі організації співпраці дітей (молоді) та дорослих є зміна психологічних установок, позицій, поглядів. Дорослим дуже важко позбутися опіки над дітьми, піднятися до рівня партнерських стосунків. А молодим та юним треба навчитися не чекати підказок, нагадувань, виконання замість них певних ділянок роботи, а поступово ставати розумними господарями свого закладу, організації, власного життя.
З метою допомоги педагогам і дітям в організації та координації роботи органів учнівського самоврядування доцільно створити Школу лідерів самоврядування дітей та учнівської молоді. Її вихованці набуватимуть знань та досвіду і координуватимуть роботу комісій, центрів, комітетів, міністерств тощо. Кожен, кого цікавить активна громадська діяльність, зможе отримати консультативну та практичну допомогу, методичні рекомендації, познайомитися з багатьма організаторськими технологіями. Для повноцінної роботи дитячого активу необхідно проводити навчання, тренінги, семінари, давати можливість обмінюватися своїм досвідом з товаришами з інших навчальних закладів чи організацій, висвітлювати свою діяльність у ЗМІ.
Основним завданням роботи Школи лідерів є підготовка дітей з лідерськими здібностями, які організовуватимуть навколо себе своїх ровесників і координуватимуть їх діяльність під час реалізації будь-яких проектів та планів.
Школа лідерів самоврядування дітей та учнівської молоді може працювати як - щомісячні засідання школи;
- гурток у загальноосвітньому чи позашкільному навчальному закладі;
- форма проведення районного, міського або обласного збору лідерів учнівського самоврядування.
Хочу навести вам зразки планів роботи школи навчання лідерів, які можуть стати вам у нагоді. (ЗОШ №34, 37).
На заняттях учні знайомляться з основами планування, вида¬ми плану, вивчають питання організації, підготовки та проведення заходів, акцій, теорію лідерства, соціальне проектування тощо. Вам у цьому можуть допомогти такі книги «Мистецтво жити в громаді» тощо
Уміння раціонально організувати індивідуальну діяльність є передумовою розвитку колективної організованості.
Саме активні методи, ділові та предметні, мотиваційні, пов'язані з моделюванням вірогідної поведінки; функціональні, на основі яких можна узагальнювати і систематизувати знання; організаційно-діяльнісні та рольові ігри дають змогу створювати ситуації успіху.
Можемо запропонувати практичний матеріал для розвивання у школярів організаторських умінь.
Під час заняття «З чого починати спільну справу» можна запропонувати таку пам 'ятку (розроблену разом з учителем):
• визначте мету справи, сформулюйте завдання;
• складіть план роботи;
• запам'ятайте: кожна справа потребує часу більше, ніж здається на перший погляд;
• знайдіть собі заохочувальний стимул: він допоможе зробити те, чого не хочеться;
• кажіть собі «ні» (вчіться вибирати головне);
• вчіться говорити собі «пора» (обміркувавши ситуацію, не зволікайте і одразу беріться до справи);
• починайте з головного: встановіть, що саме для вас найважливіше, і виконуйте;
• доводьте справу до кінця;
• раціонально плануйте свій час.
Проводячи «Тиждень колективного планування», для аналізу колек¬тивних справ можна вдатися до певного алгоритму:
• що зроблено (що планувалося);
• для кого (для себе, свого класу, школи);
• з якою метою (цілі, завдання);
• актуальність справи;
• хто брав участь (організатор і виконавець);
• оформлення і реклама;
• що вийшло вдало і чому;
• що не вдалося і чому.
Анкета
Прізвище, ім'я, клас.
1. Як ти вважаєш, чи є у тебе якості організатора? Які саме?
2. Ти частіше буваєш організатором справи чи виконавцем?
3. Чого тобі бракує, щоб бути хорошим організатором?
4. Кого в класі ти вважаєш здібним організатором? Чому?
5. Яку справу ти хотів би організувати в класі, школі?
Поради консультантам учнівського самоврядування:
1. Самоврядування в школі, класі, творчому об'єднанні – це не проблема дітей, а педагогічна проблема, основними шляхами вирішення якої є:
• послідовне створення за допомогою органів учнівського самоврядування духовно-морального мікроклімату в шкільному колективі;
• реалізація та ствердження учнів у ролі відповідальних організаторів цікавого життя колективу;
• обговорення перспектив роботи учнівського колективу, планування та організація його життєдіяльності;
• забезпечення простору для ініціативи, творчості, самодіяльності учнів на всіх етапах – від пошуку корисних справ та їх реалізації до підведення підсумків.
2. Виховний ефект самоврядування залежить не тільки від його форм, а й від дотримання демократичних принципів. Справжній демократизм можливий за таких умов:
• активної дії такої форми демократії, як загальні збори;
• змінності лідерів учнівського самоврядування – всі почергово виконують функції як організаторів, так і виконавців;
• реального вибору активу будь-якого органу учнівського самоврядування на альтернативній основі;
• періодичної звітності виборного активу перед своїм колективом, широкої гласності його роботи;
• самостійного визначення учнями завдань, змісту та організаційних форм самоврядування;
• наділення учнів реальними правами та обов'язками.
3. Принцип дії педагога-консультанта щодо учнівського самоврядування акумульований у формулі: "Радь! Пропонуй! Показуй перспективи зростання! Зацікавлюй! Довіряй! Аналізуй! Давай дітям можливість виявити ініціативу! Але не "натискай"!"
Творче зростання дорослих і дітей в учнівському самоврядуванні забезпечується здатністю педагога бути неформальним лідером колективу.
Усі діти, які пройдуть навчання у Школі лідерів, стануть міцною, надійною командою для діяльності органу учнівського самоврядування у вашому навчальному закладі.
Розвиток лідерських якостей підлітків.
Успішність лідера пов’язана з досягненням мети, яку поставив лідер, у конкретному виді діяльності, кар’єрі, професійній сфері, спорті, групі, суспільстві тощо. Тому лідерство треба розглядати у трьох основних та взаємопов’язаних напрямках:
1) у кар’єрі, управлінні та самоуправлінні (ділові лідери, лідери-організатори);
2) в різних областях знань, мистецтва та ремесла, професії (лідери-умільці, лідери-першопрохідці);
3) у суспільстві та соціальній творчості (соціальні лідери та лідери-вожаки);
У структуру лідерських якостей входять наступні компоненти:
* психологічний;
* діяльнісний;
* соціальний;
* політичний;
* генетичний.
Ефективність здійснення організаторської діяльності пов’язана з рівнем розвитку організаторських якостей, до якого, крім відповідної спрямованості особистості, відносяться:
- організаторське відчуття (психологічна вибірковість, практичний розум, такт);
- здібність до емоційно-вольового впливу ( енергійність, вимогливість, ініціативність, критичність);
- схильність до організаторської діяльності (інтерес та прагнення здійснювати ії);
2. Розвиток суб’єктної позиції особистості.
Розвиток лідерських якостей можливий за умови посилення суб’єктної позиції особистості.
Розвиток суб’єктної позиції особистості передбачає:
1)освоєння школярами різних форм та засобів впливу на всіх етапах діяльності ( планування, організація, оцінка);
2)виховання таких якостей особистостей, які притаманні суб’єкту діяльності (ініціатива та відповідальність, сумлінність та почуття обов’язку, свідома дисципліна та самостійність);
Суб’єктна позиція школяра у дитячому колективі може проявлятися в різних видах діяльності (пізнавальна та туристсько-спортивній, художньо-творчій та ціннісно-орієнтованій, дозвіллі та спілкуванні), у самоуправлінні, у самоорганізації.
Рівень прояву суб’єктної позиції залежить від умінь та навичок організації та самоорганізації, рівня розвитку лідерських якостей.
3. Розвиток організаторських здібностей, вмінь та навичок школярів.
Організаторська діяльність-складова частина діяльності лідера, початковий її етап у керуванні групами (колективами).
В структуру організаторської діяльності можна включити наступні компоненти:
1) ціле утворюючий про цілі та завдання діяльності, вміння в сфері цілепокладання та планування);
2) мотиваційний ( мотивування себе та інших до досягнення поставленої мети);
3) конструктивний ( створення умов для успішного здійснення проекту);
4) комунікативний ( організація процесу обміну інформацією та координація);
5) контроль ( вивчення, аналіз, корекція).
Структура організаторської діяльності визначає зміст необхідних організаторських вмінь та навичок.
Виховні принципи:
- Кожна людина талановита!
- Кожен має право голосу!
- Кожен повинен займатися своїм ділом!
Напрямки та сходинки росту лідера:
Сходинки росту лідера у різних сферах діяльності-це чотири позиції, які виявляються в ускладненні діяльності, розширенні обсягу знань, вдосконалення вмінь та навичок. Успіх участі підлітка у програмі міститься у просуванні від першої позиції до наступної у визначеному напрямку.
1.Соціальний лідер:
2. Лідер-інтелектуал:
.
3.Лідер-умілець( в області спорту, мистецтва, праці):
4. Творчий лідер:
Як майбутні повноправні гро¬мадяни, діти і молодь потребують участі в соціальному житті, яка сти¬мулює розвиток самоповаги та соціальної компетентності. Участь дітей і молоді в соціальному житті призводить до зменшення кризо¬вих явищ у дитячому й молодіж¬ному середовищі.
Сприяти розвитку у підлітків навичок самопізнання, самоаналізу та саморегуляції, ЗАВДАННЯ
спрямовані на стимулю¬вання творчої та соціальної актив¬ності, ініціативи молоді, формування в підлітків умінь і навичок здорового способу життя в усіх сферах життєдіяльності однолітків за методикою «рівний — рівно¬му». сприяє активізації соціально-педагогічних функцій особистості лідера, спрямовані на реконст¬рукцію соціокультурного оточення однолітків у сфері комунікації та дозвілля.
Підлітки набувають знань, умінь і навичок, які допомагають їм бути відповідальними за зміни, що відбуваються в їхньому житті.
1. Гра - розминка «Знайомство»(10 хв.)
Мета: підготувати учасників до роботи, створити комфортну атмосферу, сприяти пошуку й усвідомленню позитивних якостей особистості, згуртованості групи
Власне гра: На початку ведучий робить невеличке повідомлення про те, що в сучасному світі для того, щоб підтримувати контакти, прийнято обмінюватись візитними картками. Протягом 5 хвилин учасникам треба підготувати візитну картку. При цьому не варто захоплюватись формою, деталями. Важливо, що саме про себе повідомлять. Наприклад, «Я –переможець міської олімпіади з історії» або «Я- кращий футболіст нашого двору».
Ведучий пропонує по черзі представити візитні картки за бажанням. Після проводиться обговорення результатів проведення вправи.
2. Вправа «Асоціативний ряд» (15 хв)
Мета: розширити асоціативне підґрунтя творчої уяви учасників.
Власне вправа: Кожний член групи на аркуші паперу записує свої асоціації, викликані в нього словом «лідер», потім озвучує свої думки. Внаслідок колективної творчої роботи утворюється асоціативний ряд.
3. Вправа «Риси, притаманні лідеру» (20 хв)
Мета: сприяти опануванню учасниками навичок самоаналізу, розвитку навичок ведення позитивного внутрішнього діалогу з самим собою.
Власне вправа: Ведучий починає з повідомлення «Жодна людина не приходить у світ сформованою. Протягом життя вона неперервно розвивається та змінюється. У відомому вислові «Пізнай себе і ти пізнаєш увесь світ» ідеться про прагнення людини до розгадки свого особистого «Я», до самопізнання .Склалося так, що ми більше знаємо про навколишній світ, ніж про себе. А незнання себе, невміння управляти собою призводить до помилок, конфліктів, розчарувань і життєвої безвиході. Лідерська позиція багато в чому залежить від знань, умінь, особистісних рис.
Далі ведучий роздає учасникам бланки з таблицями, в яких вони мають самостійно заповнити такі колонки:
«Мої найкращі риси лідера», «Мої організаторські здібності», «Мої досягнення»
Ведучий на свій розсуд пропонує окремим учасникам зачитати фрагменти з написаного.
4. Вправа «Намалюй символ лідера»
Мета: сприяти розвитку вміння творчо вибудовувати свою позицію під час аналізу проблеми.
Власне вправа: всі члени групи поділяються на три мікрогрупи. Кожна з них на аркуші ватману малює символічний образ лідера. Коли малюнки готові, кожна мікро група презентує його перед іншими учасниками.
Запитання для обговорення:
Які почуття виникли під час малювання?
Чи вдалося намалювати замислене?
Що допомогло у створені малюнку - символу?
Які були труднощі?
5. Гра-розминка «Австралійський дощ»( 5 хв)
Ведучий пропонує учасникам стати у коло. Інструкція «Чи знаєте ви що таке австралійський дощ? Ні? Тоді давайте разом послухаємо, який він. Зараз рухаючись по колу ланцюжком, поклавши руки на плечі учасника, який стоїть перед вами ви будете передавати мої рухи. Як тільки вони повернуться до мене, я передам наступні. Слідкуйте уважно!
- В Австралії піднявся вітер.(ведучий тре долонями по плечах)
- Починає крапати дощ ( постукує пальцями по спині)
- Дощ посилюється ( почергове повільне плескає долонями по спині)
- Починається справжня злива ( швидко плескає долонями по плечах та спині)
- А ось град – справжня буря. ( кулачками обережно постукує по спині)
- Але, що це? Буря втихає (швидко плескає долонями по плечах та спині)
- Дощ стихає.( почергове повільне плескає долонями по спині)
- Рідкі краплі падають на землю ( постукує пальцями по спині)
- Тихий шелест вітру. (ведучий тре долонями по плечах)
- Сонце! (Руки піднімає до гори)
6. Вправа «Кодекс лідера» (25 хв)
1. Єдиний систематизований законодавчий акт, в якому містяться норми права, що регулюють певну галузь суспільних відносин (напр., цивільний К., кримінальний К.).
2. У давнину одна з форм книги: скріплені з одного боку зошити із зігнутих навпіл і прошитих по згину аркушів пергаменту або папірусу, пізніше – паперу.
3. Сукупність етичних норм, правил поведінки, що склалися в даному суспільстві (напр., моральний К. будівника комунізму).
3. Збірник правил, інструкцій, що регулюють певну галузь діяльності, спортивних змагань.
Мета: сприяти створенню «Кодексу лідера»
Власне вправа: учасники поділяються на дві групи. Ведучий пропонує учасникам кожної групи розробити «Кодекс лідера». По завершенні роботи кожна група презентує свій «Кодекс лідера». Потім учасники групи обговорюють важливість використання в житті «Кодексу лідера».
7. Вправа «Герб» ( 20 хв)
Мета: сприяти визначенню учасникам своїх життєвих цінностей, орієнтирів, успіхів.
Власне вправа: ведучий звертається до учасників із проханням створити свій особистий герб. Пам’ятайте, художня досконалість герба – не головне!
Він має висвітлювати ідеї, що відповідають на запитання:
- Яке ваше найбільше досягнення на сьогодні?
- Що може зробити вас щасливими?
- Ваша першочергова мета в житті?
- Які б три слова ви б хотіли почути про себе?
- Які дві речі ви робите добре?
- Які троє людей мали на вас найбільший вплив?
- Після того, як малюнки гербів закінчено, їх вивішують на плакатах для ознайомлення.
8. Підсумки заняття (10 хв)
Мета: підвести підсумки роботи групи¸ усвідомлення власних знань та досвіду, отриманих на занятті.
Власне вправа: Ведучий пропонує всім учасникам по колу висловлювати власні думки та враження з приводу заняття і зробити це в такій формі – доповнити незакінчене речення: «Мені було …, тому що…» Наприклад, «Мені було радісно, тому що я зміг познайомитись з цікавими людьми».
Ведучий дякує всім за спільну працю і пропонує закінчити заняття оплесками.
Немає коментарів:
Дописати коментар